Carpe Diem

Вчора вночі потрапила під дощ.  Раділа лише з одного: поряд цокотів зубами мокрий як хлющ Алекс. Романтика!Сьогодні вранці проснулася вже з насморком. Напевно тільки я можу філософствувати з такого приводу. В мою голівку пришла “мисля”, що нічого вцьому житті не буває даром, за все потрібно платити. Ні, не грішми. Цю заразу придумали люди (на свою голову).
Ось наприклад, за любов ми платимо слізьми і ревнощами. Спорт оплачуємо травмами і самообмеженням. Успіх - відсутністю вільного часу. Велике місто - транспортними муками і самотністю. Маленьке місто - затхлістю і скукою. А поцілунки під дощем - простудою.

   Моя чергова спроба завести персональну сторінку. Правду кажучи, це мій перший блог, але я “have already tryed myself” на liveinternet. Але воно більше схоже на дівчачий  щоденник.
Блог має назву Carpe Diem, що італійською означає “лови момент”. На жаль, на цьому мої знання італійської закінчуються. Та я впевнена, що й без неї зможу вас зацікавити
Read and enjoy!